Замок Масьяф

Джерела розходяться щодо її походження: англомовна Вікіпедія наводить візантійські основи, арабомовна — римське заснування, посилаючись на Вольфганга Мюллера-Вінера. За даними арабомовної Вікіпедії, у 10 і 11 століттях замок кілька разів переходив з рук у руки — Хамданіди (967), візантійці (969), Фатіміди, Мірдасиди — і в 1081 році перейшов до Бану Мункиз із Шайзара.

У 1141 році нізарити захопили замок у Санкура, який тримав його від імені Бану Мункиз; Рашид ад-Дін Синан знову укріпив його. З середини 12 до кінця 13 століття Масьяф був столицею нізаритського емірату. Саладін узяв його в облогу в травні 1176 року (арабомовна Вікіпедія вказує 22 травня), але незабаром уклав перемир'я. У 1260 році Масьяф здався монголам (арабомовна Вікіпедія називає 1258 рік); після битви при Айн-Джалуті нізарити повернули його. У лютому 1270 року мамлюцький султан Бейбарс узяв замок.

У 1808 році нусайрити (алавіти) убили ісмаїлітського еміра й захопили замок; ісмаїліти повернули його за допомогою османів. У 1830-х роках війська Ібрагіма-паші завдали серйозних пошкоджень. За часів французького мандата (1920–1946) там стояв французький гарнізон, за арабомовною Вікіпедією.[1][2]

За даними англомовної Вікіпедії, більшість нинішніх залишків походить із нізаритської будівельної фази 12 століття, а подальші шари додали ісмаїліти, мамлюки й османи. Арабомовна Вікіпедія описує приблизно квадратний внутрішній донжон на найвищій, південній частині скелі з кутовими вежами та двором, оточений внутрішнім і зовнішнім мурами з прямокутними й багатокутними вежами. Головний вхід у південно-західному куті повертає під прямим кутом через дві зали в прохід завдовжки 65 метрів, частково вирубаний у скелі. Палац у верхній частині має напис, датований 1226 роком; після мамлюцького захоплення вхід значно перебудували.[1][2]

Замок контролював торгові шляхи вглиб країни та в напрямку Баніяса й був центром сирійських нізаритів, відомих також як ассасини, у 12 і 13 століттях. Наприкінці 18 століття він став резиденцією ісмаїлітської правлячої родини; будинок еміра Мустафи аль-Мульхіма зведено в 1793 році. За даними арабомовної Вікіпедії, він залишався заселеним до часів мандата.[1][2]

З 2000 року сирійське управління старожитностей реставрувало замок разом із Фондом культури Ага-хана; арабомовна Вікіпедія вказує 2005 рік як рік завершення. Вивезли тонни уламків, цемент, використаний у 1980-х роках, замінили традиційними матеріалами, а серед знахідок були прохід, лазні, канали цистерн і 360 монет. Новіших датованих відомостей про стан джерела не містять.[1][2]