Марі

За даними англомовної Вікіпедії та ЮНЕСКО, Марі заснували близько 2900 року до н. е. як нове місто для контролю над водними шляхами Євфрату; німецькомовна Вікіпедія вважає його заснування незадокументованим. Перше місто («Ville I») покинули близько 2550 року до н. е. з невідомих причин, відбудували до 2500 року до н. е., і як «друге царство» воно стало могутньою державою з тісною культурною спорідненістю із шумерами, що вела тривалу війну з Еблою. Близько 2300 року до н. е. (за середньою хронологією) Саргон Аккадський зруйнував місто.

Після відновлення під аккадським пануванням Марі правили військові намісники (шакканакку), які стали незалежними, коли Аккадська імперія розпалася. Близько 1830 року до н. е. владу перебрала аморейська династія Лім; за Зімрі-Ліма (приблизно з 1776 року до н. е.) царство процвітало. Хаммурапі Вавилонський переміг його близько 1761 року до н. е. і після повстання зруйнував місто вщент; німецькомовна Вікіпедія вказує 1759 рік до н. е. (за середньою хронологією). Марі проіснувало як невелике поселення під вавилонським і ассирійським пануванням, доки не зникло із записів в елліністичний період.

Пам'ятку відкрили в 1933 році, коли бедуїни, копаючи надгробок, знайшли безголову статую; команда Лувру почала розкопки 14 грудня 1933 року. Розкопками керували Андре Парро (до 1974 року), Жан-Клод Марґерон (1979–2004) і, з 2005 року, Паскаль Бутерлен; ЮНЕСКО налічує 42 кампанії.[1][2][4][5]

Перше місто мало строго круглий план діаметром близько 1,9 кілометра (німецькомовна Вікіпедія та серійний попередній запис: близько 2 км), захищене зовнішнім протиповеневим валом і внутрішнім валом із вежами, і з'єднане з Євфратом каналом. У центрі стояли палац і храми, зокрема «Enceinte Sacrée» та храми Нінхурсаг, Іштар і Шамаша; за шакканакку додали «Храм левів» для Дагана.

Палац Зімрі-Ліма мав 275 приміщень за англомовною Вікіпедією; опис ЮНЕСКО вказує понад 2,5 гектара з приблизно 300 приміщеннями й дворами та стінами з сирцевої цегли, збереженими на висоту до чотирьох-п'яти метрів, із настінними розписами. За даними ЮНЕСКО, телль, утворений трьома накладеними одне на одне містами, займає понад 14 гектарів і здіймається до 14,5 метра.[1][2][4][5]

Архіви табличок — загалом понад 25 000 табличок за англомовною Вікіпедією, понад 20 000 з них з архіву Зімрі-Ліма приблизно 1800–1750 років до н. е. — документують управління, дипломатію та торговельні мережі, що сягали Афганістану й Криту. Шанували семітських і шумерських божеств, на чолі пантеону стояв Даган. Знахідки зберігаються в Луврі, національних музеях Алеппо та Дамаска й у Музеї Дейр-ез-Зора. Марі входить до Попереднього списку Сирії з 1999 року, а також разом із Дура-Європосом фігурує в ще одному попередньому записі.[1][2][4][5]

Розкопки призупинено з 2011 року. Пам'ятка опинилася під контролем збройних угруповань; в офіційному звіті 2014 року палац, лазні та храми Іштар і Дагана названо цілями грабіжників. За даними німецькомовної Вікіпедії, бойовики ІДІЛ прокопали тунелі в палаці й підірвали захисне покриття, встановлене в 2010 році; навесні 2018 року Марі вважали найбільш розграбованою пам'яткою країни. Англомовна Вікіпедія повідомляє про дані дистанційного зондування, що свідчать про масштабне мародерство між 2011 і 2022 роками.[1][2]